Правила транспортування лежачих хворих: особливості, рекомендації та безпека

Транспортування лежачих хворих — важливе й відповідальне завдання, яке вимагає уважності, знань і дотримання певних правил. Така процедура може знадобитися як у медичних закладах, так і в домашніх умовах, наприклад, для перевезення пацієнта до лікарні, на обстеження або при необхідності змінити його положення в ліжку. Важливість правильного підходу до транспортування полягає в тому, що це допомагає уникнути травм і ускладнень, покращити комфорт пацієнта та прискорити процес одужання.

Одним із прикладів відповідального підходу до догляду та транспортування пацієнтів є приватний будинок для людей похилого віку «Джерело» в Одесі. Тут забезпечується не лише кваліфікований медичний і соціальний догляд, а й безпечне транспортування лежачих хворих під час їх прибуття або переведення, а також у разі необхідності обстеження чи лікування в інших установах.

1. Причини та ситуації, коли необхідне транспортування

Транспортування лежачих хворих може бути необхідним у різних ситуаціях:

  • Перевезення до лікарні чи клініки. Пацієнтам можуть знадобитися регулярні медичні обстеження або процедури, що потребують переміщення.

  • Зміна положення в ліжку. Лежачі пацієнти часто страждають від пролежнів, недостатнього кровообігу, а також м’язової атрофії. Транспортування допомагає зменшити ризики та покращити стан.

  • Догляд у домашніх умовах. Багато людей з обмеженими можливостями пересування потребують допомоги при переміщенні в межах дому.

  • Розміщення в спеціалізовані установи. Іноді пацієнту необхідний цілодобовий догляд і постійний медичний нагляд. У таких випадках транспортування може бути пов’язане з переїздом до приватного закладу, наприклад, до будинку для людей похилого віку «Джерело» в Одесі, де надається професійний догляд, медичне спостереження та комфортні умови для лежачих пацієнтів.

Основне завдання транспортування лежачих хворих — забезпечити їхню безпеку та мінімізувати фізичне і психологічне навантаження як для пацієнта, так і для помічника.

2. Основні правила транспортування лежачих хворих

2.1. Підготовка до транспортування

Перед початком транспортування важливо виконати кілька підготовчих кроків:

  • Оцінка стану пацієнта. Необхідно розуміти, у якому стані перебуває хворий. Якщо він не може рухатися самостійно, для безпечного переміщення знадобиться допомога кількох осіб.

  • Вибір відповідного обладнання. Для транспортування лежачих хворих використовуються спеціальні ноші, каталка, переносні ліжка або транспортні крісла. Важливо, щоб обладнання було зручним і безпечним.

  • Інформування пацієнта. Якщо хворий при свідомості, необхідно пояснити йому процес транспортування, щоб зменшити страх і тривожність.

  • Використання засобів захисту. Рекомендується використовувати подушки, валики, спеціальні матраци та інші аксесуари для захисту пацієнта від травм — пролежнів, розтягнень тощо.

2.2. Техніка транспортування

Правильна техніка переміщення лежачого хворого має вирішальне значення для його безпеки. Основні принципи:

  • Узгоджені дії. Якщо у транспортуванні бере участь кілька осіб, потрібно заздалегідь узгодити всі дії та слідкувати за синхронністю.

  • Використання сили ніг, а не спини. При підніманні пацієнта слід використовувати м’язи ніг, щоб уникнути травм спини.

  • Підтримка голови та шиї. Необхідно забезпечити підтримку голови та шиї пацієнта, щоб уникнути пошкодження хребта.

  • Плавні й акуратні рухи. Різкі або неконтрольовані рухи можуть спричинити біль або травми. Усі дії мають бути обережними та плавними.

2.3. Перевезення з використанням каталок або нош

Якщо пацієнт не може самостійно пересуватися, його перевозять за допомогою нош або каталок:

  • Пацієнта обережно переносять із ліжка на ноші, зазвичай використовуючи техніку «перекочування» або «підтягування».

  • Пацієнта необхідно зафіксувати, щоб він не зсунувся або не випав під час транспортування.

  • Додаткові пристрої — ремені, м’які фіксатори — допомагають зменшити ризик травм і забезпечити безпеку.

2.4. Перевезення в інвалідному візку або транспортному кріслі

Якщо пацієнт може сидіти, але не може ходити, використовують інвалідні візки або спеціальні крісла:

  • Візок має бути налаштований під фізичні параметри пацієнта.

  • Тіло пацієнта фіксується ременями безпеки для уникнення падіння або зсуву.

  • Переміщення по сходах допускається лише за наявності спеціального обладнання — рекомендовано користуватися ліфтом.

2.5. Транспортування автомобілем

При транспортуванні лежачого хворого автомобілем слід врахувати:

  • Використання спеціального транспорту. Найкраще використовувати медичні автомобілі з необхідним оснащенням.

  • Правильне розміщення. Пацієнт має перебувати в горизонтальному положенні, бути зафіксованим ременями або подушками.

  • Маршрут. Варто заздалегідь продумати маршрут, щоб уникнути різких поворотів і гальмувань.

3. Безпека під час транспортування

Щоб уникнути погіршення стану пацієнта або травм, важливо дотримуватись таких правил безпеки:

  • Підтримка медичного персоналу. У лікарнях варто координувати дії з лікарями та медсестрами.

  • Засоби захисту. Подушки, м’які прокладки та спеціальні матраци захищають від пролежнів і пошкоджень.

  • Моніторинг стану. Під час транспортування слід контролювати дихання, свідомість і загальний стан пацієнта.

4. Емоційний комфорт пацієнта

Окрім фізичних аспектів, важливо подбати про психологічний стан хворого:

  • Зменшення стресу. Варто заспокоїти пацієнта, пояснити процес перевезення, уникати поспіху.

  • Підтримка близьких. Якщо можливо, транспортування повинно супроводжуватись присутністю рідних.

 

Транспортування лежачих хворих — це не лише фізичне завдання, а й відповідальний процес, який потребує знань, підготовки та дотримання заходів безпеки. При правильній організації процес може бути безпечним і комфортним як для пацієнта, так і для його супроводжуючих.

Приватний будинок для людей похилого віку «Джерело» в Одесі є прикладом закладу, де транспортування та догляд за лежачими хворими здійснюються на високому рівні — з урахуванням медичних показань, психологічного комфорту та індивідуальних потреб кожного пацієнта.